[Минуле] Завдання темного володаря. Амір Деліон, Аліса Грей, Талір де Корлеоніс...

[Амір Деліон]

Обговорення меж мінімального екіпажу було неприємним, але Амір зумів залишитися у рамках ділової розмови. Тому, хто ладен переповідати історію своїх крадіжок та грабунків, ніби виробничий план, варто бути готовим так само спокійно обговорювати, кого зі своїх товаришів взяти до недобровільної та небезпечної місії, а кого заморозити. Принаймні, стверджувалося, що ті, хто залишаться на базі, знаходитимуться у стані кріосну. Логічно, свого роду: це безболісно і не надто шкідливо, хіба якщо тебе не покусав перевертень - добре, що Аміра свого часу вмовили вирішувати проблему інакше, - і водночас людина у стані кріосну не може грати у свою гру.
Чисто організаційно вирішити було не так вже й складно: пірати достатньо знали одне про одного, щоб розуміти: з кого буде користь у дослідницькій місії, з кого ні, хто готовий до подібної подорожі, хто ні. Талір теж міг до певної межі це усвідомити.

Амір, насправді, здогадувався, що в браслетів є якісь приховані функції. Врешті-решт, це досить типово для таких штук. Звісно, було б краще хоч приблизно розуміти, що воно таке - не стільки навіть щоб знати, що робити, якщо одна зі сторін не захоче виконувати домовленість, скільки аби розуміти, що може піти не так, - однак питати про деталі не було особливого сенсу, якщо не хочуть, усе одно не стануть розповідати. З іншого боку, піратам надали зброю. Теж логічно з одного боку: біс його знає, що там відбувається і чи можна відбитися від нього кулаками. А з іншого, не в'язалося з тією недовірою, що до них виявляли. Хоча... Можливо, то була не недовіра, а просто демонстрація сили? Це багато чого пояснювало.